climb

1. n

набір [набирання] висоти, підйом

2. v

1) набирати висоту

2) зростати, підійматися, збільшуватися

◊

entry into climb — перехід до режиму набирання висоти

in climb — із набиранням висоти; у режимі набирання висоти

in order to climb — з метою набирання висоти

to climb away — виходити (із зони) з набиранням висоти

to climb down — виконувати короткочасне зниження (відносно траєкторії загального набирання висоти)

to climb out — виходити (із зони) з набиранням висоти

to enter into climb — переходити до режиму набирання висоти

to establish climb — установлювати режим набирання висоти

to expedite climb untill... — прискорювати набирання висоти до...

to extend climb to... — продовжувати набирання висоти до...

to make a climb — виконувати набір висоти

•

- acceleration climb

- all-engine-operating climb - climb in turns - climb to ceiling - climb to cruise - constant climb - cruise climb - discontinued approach climb - en-route climb - first constant climb - flap-up climb - initial climb - multistep climb - nonsteady climb - normal initial climb - one-step climb - proper climb - steep climb - step climb - stepped climb - take-off climb - vertical climb